Книга Пророка Аввакума 1
Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
Огляд розділу
Аввакум волає над насильством, несправедливістю й беззаконням у Юді. Бог відповідає, що швидкі халдеї підносяться для завоювання, створюючи глибше питання: як святий Бог може використовувати ще більш злочестивий народ? Пророк протестує проти їхнього безжального ставлення до народів, як до риб у сітці.
НесправедливістьПлачВавилонБожественна верховна влада
1Видиво, явлене пророку Аввакумові:
2Ой докіль, Господи, буду я взивати, а ти не почуєш, — буду голосити до тебе про насиллє, а ти не спасеш?
3Про що даєш бачити менї кривду, й дивитись на нужду? Рабунок і насильство перед очима в мене; родиться що-раз більше ворогуваннє, підіймається незгода.
4Ось, закон утратив силу, справедливого суду нема; безбожний перемагає праведного, а суд виходить переворотний.
5Розгляньтесь проміж народами, придивітесь уважно (моїм дїлам), а ви зачудуєтесь; я бо ще за ваших часів учиню таке, що ви б і не повірили, як би вам хто розповідав.
6Ось бо, я підійму Халдеїв, нарід жорстокий, та бутний, що широко по землї буяє, щоб загорнути осади, які до його нїколи не належали.
7Страшний він і грізний, сам собі становить він право, рядить, як сам хоче.
8В його конї бистрійші над парди, а швидкійші над вовки смерком; кінниця його розбігається на всї боки; орлом приходять-прилїтають їздецї його здалека, й кидаються на здобич.
9Цїлою силою виступає він на влови, встромивши зір наперед себе, загортає полонян, як пісок.
10Насьміхається він із царів, збиткується над князями; іграшка йому всякий замок: усипле вал та й звойовує його.
11Тодї надувається ще більш дух його; він ходить-буяє; сила його — вона богом йому.
12Та чи ж ти, Господи, не Бог мій, не Сьвятий мій з давен давнезних? Нї, ми не погибнемо! Ти, Господи, тілько задля суду напустив його. Скеле моя! ти лиш на кару призначив його.
13Не твоїм чистим очам дивитись на лиходїйства, не тобі приглядатись угнїтанню! Чом же ти позираєш мовчки на лиходіїв, як безбожник пожерає того, що праведнїйший від його?
14Чом же ти покидаєш людей, як рибу у морі, як ті повзючі, що в їх нема пана?
15Ось, він витягає їх усїх вудкою, захоплює в сак, забірає в свої неводи, та й радується тим і веселиться.
16За се він сїтї своїй жертву приносить й кадить неводу свому, бо має від них пай свій товстий й їду смаковиту.
17Чи ж проте має він все сїть свою випорожнювати й безнастанно вигублювати народи безмилосердно?
Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 — Public Domain. Where these translations come from.