Псальма 129
Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
Огляд розділу
Псалом 129 пригадує повторюване гноблення з юності Ізраїля, не даючи йому останнього слова. Глибокі рани залишаються видимими, але зв'язуючі мотузки перерізані, і визискувачі стають тимчасовими, як мілка трава на даху.
ГнобленняВиживанняПравосуддяСвобода
1Посходня пісня. Часто неволили мене від молодостї моєї, — нехай скаже Ізраїль —
2Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене.
3На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої.
4Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних.
5Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона!
6Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її,
7Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого;
8А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.
Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 — Public Domain. Where these translations come from.